Перший веб-сайт у світі був/є http://info.cern.ch/
Це було задумано та розроблено в Європейська рада з ядерних досліджень (CERN), Женева Тімоті Бернерс-Лі (більш відомий як Тім Бернерс-Лі) для автоматизованого обміну інформацією між Вчені та науково-дослідні установи по всьому світу. Ідея полягала в тому, щоб мати «онлайн» систему, де можна було б розміщувати дослідницькі дані/інформацію, до якої колеги-вчені могли б отримати доступ у будь-який час з будь-якого місця.
Для досягнення цієї мети Berners-Lee, як незалежний підрядник, зробив пропозицію CERN у 1989 році щодо розробки глобальної системи гіпертекстових документів. Це ґрунтувалося на використанні вже доступного на той час Інтернету. Між 1989 і 1991 роками він розробив Універсальний пошук ресурсу (URL), система адресації, яка надає кожній веб-сторінці унікальне розташування, протоколи HTTP і HTML, який визначив, як інформація структурується та передається, написав програмне забезпечення для перший веб-сервер (центральне сховище файлів) і перший веб-клієнт, або «браузер».” (програма для доступу та відображення файлів, отриманих із сховища). Так народилася Всесвітня павутина (WWW). Першим застосуванням цього був телефонний довідник CERN лабораторії.
CERN опублікував програмне забезпечення WWW у 1993 році та зробив його доступним у формі відкритої ліцензії. Це дозволило Інтернету процвітати.
Оригінальний сайт info.cern.ch був відновлений ЦЕРНом у 2013 році.
Розробка Тіма Бернерса-Лі першого у світі веб-сайту, веб-сервера та веб-браузера зробила революцію в способі обміну інформацією та доступу до неї в Інтернеті. Його принципи (наприклад, HTML, HTTP, URL-адреси та веб-браузери) використовуються й сьогодні.
Це одна з найважливіших інновацій, яка вплинула на життя людей у всьому світі та змінила спосіб життя. Його суспільний та економічний вплив просто невимірний.
***
джерело:
ЦЕРН. Коротка історія Інтернету. Доступний на https://www.home.cern/science/computing/birth-web/short-history-web
***
